Експерти: за два-три роки можемо наростити експорт в ЄС на $30-50 млрд
Український експорт переживає важкі часи. «Холодна війна» з Росією заморозила двосторонні торговельні відносини, що спрацювало мінусом практично по всім вітчизняним товарам. Правда, на думку експертів, приоткрывшиеся ринки Європи дозволять Україні не тільки компенсувати ці збитки вже в найближчі два-три роки, але і навіть як мінімум в три рази наростити експортний потенціал.
ЦИФРИ. Згідно з даними аналитцентра «Держзовнішінформ» при Мінекономіки, загальний експорт української продукції в РФ і ЄС у першому кварталі 2014-го (у порівнянні з роком раніше) знизився на 4%, або на $310 млн. Як відзначають аналітики відомства, на падіння обсягів торгівлі вплинули два фактори: з одного боку, впав товарообіг з РФ на 24,3%, або на $874 млн, з іншого - євроринок поки не компенсує Україні ці втрати, адже експорт до ЄС зріс тільки на 12,9%, або на $564 млн (докладніше інфографіці).
ЧОГО ЧЕКАТИ. Загальне скорочення обсягів експорту фахівців не дивує. «Скорочення українського експорту в РФ йшло ще в 2012-2013 роках (причина, серед іншого «торговельні війни»). Те, що ми спостерігаємо сьогодні, лише поглиблення і без того погану ситуацію», - говорить економіст Віктор Лисицький. Аналітик MPP Consulting Павло Мельник уточнює: «У 2013 ми відправили в РФ товарів на $11 млрд, а Росія нам поставила товарів на $23 млрд. З них на 11 млрд російського експорту - це нафта і газ, решта - інші товари. Зараз обопільні торговельні відносини заморожені приблизно на половину». Аналітики вважають: цей мінус може обернутися плюсом, оскільки тепер українські виробники шукають нові ринки збуту в ЄС, Азії, Африці. «ЄС для нас цікавий, адже там живе близько 500 млн осіб, а в РФ лише 145 млн. тобто в ЄС можна поставляти більше як мінімум в 3 рази, ніж в РФ. Експорт можна наростити на $30-50 млрд, адже обсяг ринку великий», - говорить аналітик МЦПД Олександр Жолудь.
ПРОБЛЕМИ . Переорієнтація нашого експорту на нові ринки збуту може спричинити за собою труднощі, попереджають експерти, оскільки не всім українським товарам, які раніше продавалися в РФ, можуть бути ради ЄС.«У нас відрізняється структура експорту в ЄС і РФ. Якщо в ЄС ми продаємо зернові і бобові, соняшникова олія, по цих позиціях проблем не буде. Але куди продавати товари, які вироблялися раніше для РФ? Мова йде про машинобудуванні - рухомих складах, локомотивах, колісних парах», - говорить Жолудь. На думку аналітиків, зростання курсу і ціни на бензин, електроенергію, газ, дорожчає і собівартість продукції. А з-за кризи, купівельна спроможність людей падає і багато хто не може купити подорожчали товари. А значить, невеликі підприємства можуть закритися, що спричинить зростання безробіття. Але це не означає, що потрібно ставити хрест на їхньому експорті. «У довгостроковому періоді ми зможемо поліпшити позиції нашого експорту у світі. Подивіться на приклад Польщі. Сьогодні ця країна в основному експортує транспортне машинобудування, якраз ж/д транспорт. І це незважаючи на присутність Німеччини з її розвиненим машинобудуванням в ЄС. Виходить, Польща починала з таких же позицій, що і Україна, змогла вибити своє місце під сонцем. Є такі можливості і у нашої країни», - вважає економіст Віктор Лисицький.
Експерти: можемо продавати яхти і ракети
Аналітики вважають, що крім традиційного пошуку нових ринків збуту для вітчизняної продукції, українському бізнесу потрібно задуматися про креативному підході до випуску товарів. «Не дарма кажуть, що виживають найсильніші. Тим більше, у часи Радянського Союзу ми вже проходили через переорієнтацію виробництва, коли підприємства військово-промислового комплексу починали виробляти цивільну продукцію - наприклад, замість літаків - тролейбуси. І часто такі перезавантаження можуть бути ефективні. Так чому б не зробити це зараз? Наприклад, в Україні є верфі, які в свій час робили авіаносці, але на верфях у Миколаєві, де робили військові кораблі, почали робити яхти. І на цю продукцію напевно знайдеться покупець», - сказав «Сьогодні» урядовий уповноважений з питань євроінтеграції Валерій П'ятницький.
А президент Українського нацкомітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов вважає, що гарні перспективи на європейському ринку можуть мати наші авіація, військова техніка, ракетно-космічне обладнання, хімія і металургія.«В Україні є конструкторські бюро і часткове виробництво в галузі ракетобудування, космосу, авіації. З урахуванням того, що повне виробництво тих же літаків, є, якщо не помиляюся, не більше ніж у десяти країн, Україна може зайняти цю нішу на світовому ринку. Також ми виробляємо азотні добрива, аміак, і цей товар теж може бути цікавий європейцям. Продукція ж металургійної галузі буде користуватися попитом у машинобудівників, оскільки ми випускаємо, зокрема, сталь у відповідності з європейськими стандартами», - пояснює Щелкунов.
Але для того, щоб наростити експорт в Європу, нашим виробникам не можна забувати про модернізацію виробництва та пошуку інвестицій. «Якщо іноземні інвестори, наприклад, ті ж європейські, зайдуть в українські бізнес-проекти, це дозволить швидше адаптуватися наших товарів на ринках ЄС. Можна створювати спільні україно-європейські виробництва; переводити підприємства з Європи в Україну, оскільки у нас є кваліфіковані кадри, розвинена інфраструктура, а виробництво може обходитися дешевше, ніж у тій же Європі.Тому якщо держава створить необхідні умови для залучення інвестицій і підтримає українського виробника, можна буде, зокрема, підняти і підприємства легкої промисловості, і аграрний сектор. Зрештою, дорогу здолає той, хто йде», - упевнений економіст Віктор Лисицький.
І все ж не варто скидати з рахунків український експорт до Росії, вважають аналітики. «Зустріч Петра Порошенка і Володимира Путіна у Франції може стати початком поліпшення відносин між двома країнами. Тому рано чи пізно товарообіг між Росією і Україною може поновитися. А це означає, що наша країна може не тільки наростити експорт в країни Євросоюзу, Азії та Африки, але і відновити поставки товарів у Росію. І це в будь-якому випадку дозволить українській економіці скоріше вийти з кризи», - вважає аналітик МЦПД Олександр Жолудь.
.