З кожним роком все більш гострою стає проблема питної води на Землі. Епоха інтенсивного зростання, на жаль, не робить значних кроків для збереження водних ресурсів на планеті. Як зазначають науковці, чистої води при нинішньому рівні експлуатації водних ресурсів вистачить лише на декілька десятиліть.
Так склалося, що зараз вода є не тільки основою всього живого. Із впевненістю можемо сказати, що вода — це “кров промисловості”. Майже в кожному технологічному процесі використовується вода в більшій чи меншій мірі.
Як відомо кількість води на планеті є незмінною, наша планета Земля є замкнутою системою. Протягом останнього століття було порушено кругообіг води в природі, занедбано значну частину поверхневих джерел, що живлять великі водойми. Останні в свою чергу зараз також не в найкращому стані, але продовжують “напувати” більшу частину населення планети.
Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних копалин, гідроенергетичному будівництві, води шахт, рудників, відходи при обробці і сплаві лісоматеріалів, викиди водного і залізничного транспорту, відходи первинної обробки льону, пестициди і т.д.
На жаль, в Україні як і в багатьох інших державах склалася достатньо критична ситуація з питною водою. Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водойми, призводять до реакцій, що в основному виявляються в змінах фізичних властивостей та хімічного складу води, зокрема, появі неприємних запахів, присмаків і т.д.; у наявності речовин, що плавають на поверхні води і відкладаються на дні водойм. Небезпечні речовини, які потрапляють у водойми, в свою чергу можуть потрапити в людський організм через водопровідну воду, незважаючи на багатоступеневе очищення, та завдати шкоди. Крім того, металеві труби, за допомогою яких транспортується вода, також становлять небезпеку. Про наслідки можна тільки задуматися. Звідси випливає один висновок, що водопровідну воду ні в якому разі не можна використовувати як питну.
Дещо інша ситуація в сільській місцевості. Техногенний вплив там є менш значимим. Проте існує проблема використання хімічних добрив в сільськогосподарській діяльності, що призводить до забруднення поверхневих і підземних вод. За результатами останніх досліджень держсанепідслужби близько 40% колодязів в Україні із 41 тис. 592 обстежених не відповідають санітарно-епідеміологічним нормам. Тож необхідно з обережністю ставитися до пиття води з колодязів, періодично робити аналіз води з метою уникнення проблем зі здоров'ям.
За оцінками ООН, вже сьогодні мільярд людей не мають належного доступу до водних ресурсів. Подальший сценарій розвитку подій виглядає песимістично: через 15-20 років від нестачі води страждатиме половина населення планети. З усіх водних ресурсів Землі вкрай необхідна людству прісна вода не перевищує 2,5-3%, при цьому значну частину складають незаймані арктичні і антарктичні льодовики. А потреби зростають - кожна галузь людської життєдіяльності має свої водні потреби. Найбільш спрагле сільське господарство - на нього доводиться 70% витрат води. З урахуванням нинішніх темпів споживання до 2020 року людство потребуватиме води на 40% більше, ніж сьогодні.
Уряди повинні задуматися над тим, що чекає не лише їх країни, а всю планету. Необхідно консолідуватися для вирішення проблем. Програми раціонального використання води повинні запроваджуватися та реалізовувати в кожній країні. Лише в такому випадку ми зможемо захистити наш Дім і зберегти життя в ньому.